ПОДОСТАТОК, ТКУ,
Подостаток, тку, м. Достатокъ. Не кланяємся за гріш, ні за хліб нікому, бо маємо подостаток і їсти, і пити. Лукаш. 140.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 245.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПОДОСТАЧАТИ, ЧА́Ю, ЄШ, →← ПОДОСТАТКОМ